Самооцінка — це те, як ми оцінюємо власну цінність. Вона не вроджена: формується з дитячого досвіду, стосунків і внутрішнього діалогу. А отже — її можна змінити.
Часто корені — у критиці чи знеціненні в дитинстві, порівняннях, досвіді невдач, які людина узагальнила до «я недостатньо хороший».
Помічати внутрішнього критика й ставити його думки під сумнів, вести щоденник досягнень, вчитися говорити із собою так, як з другом. У терапії цю роботу супроводжує фахівець.
Стійка самооцінка — це не про «я найкращий», а про спокійне «я маю цінність незалежно від успіхів». Саме вона дає опору у складні періоди.
Ми використовуємо файли cookie для покращення роботи сайту. Залишаючись на сайті, ви погоджуєтесь з їх використанням.